Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання) у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком більш як три місяці (п. 36 Порядку № 921 організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних).
Ведення військового обліку фізичною особою-підприємцем жодним нормативно-правовим актом не передбачено.
Але звісно Міноборони (хто б сумнівався), набагається запевнити, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається в тому числі й на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб (листи Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 р. №321/5989, Міноборони від 13.11.2017 р. №321/7065), але зазначене нічим не підтверджується.
Крім того, Кодекс про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративної відповідальності для фізичних осіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийом на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за не забезпечення сповіщення про виклик у військкомат, зазначена адміністративна відповідальність передбачена тільки для юридичних осіб. (Стаття 210-1).